Зараз важко сказати, які були передумови до того, щоб із двох здавалося б абсолютно різних стилів – панку і хардкору – народилося це творіння під жахливим ім’ям “Грайндкор”. Якщо перекладати з англійської дослівно, grind означає “трощити, ламати”. І справді: з перших же акордів будь-якої “пісні” звичайної грайндкорової банди на слухача обрушується стіна нищівного реву навантажених гітар, божевільного стукоту барабанів і незрозумілого глухого бурмотіння вокаліста.

Достеменно відомо, що роком народження цього стилю є 1987 рік, місцем народження – місто Бірмінгем, а батьком стала всесвітньо відома тепер банда Napalm Death. Саме 1987 року “напалми” випустили свій дебютний альбом “Scum”, з якого, власне, і почалася історія грайнду. І саме драммер цього гурту Мік Гарріс дав найменування стилю “грайндкор”.

З точки зору музики, грайндкор є дикою сумішшю хардкору (між іншим, іноді грайнд іменується “британським хардкором”), панку і трешу. Від хардкору і трешу грайндери запозичили божевільну за швидкістю манеру гри на гітарі, додавши до того гостросоціальну лірику і навмисне брудну гру на музичних інструментах панку та ультрашвидкісну гру на ударних (можна сказати, що з останнього витекли знамениті блекові бласт-біти). Усе це спочатку викликало чимало глузувань і нападок з боку широкої публіки, однак, у середовищі металічного андеграунду гурти на кшталт Napalm Death, Sore Throat, американців Repulsion, Siege, DRI були піонерами, на яких згодом рівнялися багато хто. Відмінною рисою грайндівських композицій була довжина: пісні були до жаху мікроскопічні (пісня Napalm Death “You Suffer” увійшла в Книгу Рекордів Гіннеса, як найкоротша у світі пісня – її довжина становила кілька секунд), деколи на одному альбомі було наявно понад 20 треків, а американська грайндкор-корова команда Anal Cunt під проводом Сета Патнема на початку свого творчого шляху випустила EP “5643 Song EP”, на якому були присутні 5643 треки загальною тривалістю трохи більше 15 хвилин. Ця риса дуже сильно ріднить грайнд із панком.

Незважаючи на те, що багато слухачів щиро вважають, що Napalm Death або ранній Carcass – це метал, грайндкор зовсім не належить до цього жанру. Найімовірніше (і правильніше!) буде така інсинуація: грайндкор – це екстремальна, надшвидка і надбрутальна форма панку. Метал має на увазі під собою наявність хоч якоїсь-ніякої, але мелодії, в грайнді все по-панківськи спрощено.

У сучасному грайндкорі, як і в будь-якому музичному напрямку, існує кілька піджанрів:

1. Політичний грайндкор – найраніша форма грайнду, з неї починали свою діяльність Napalm Death; характерна риса – гостросоціальна і політична лірика. Крім ND до гуртів політ-грайнду можна віднести також Nasum.
2. Горграйнд (кривавий грайндкор) – комерційно найуспішніший піджанр цього стилю. Родоначальником горграйнду по праву є ліверпульське тріо Carcass, чий дебютний альбом “Reek Of Putrefaction” викликав фурор у середовищі металістів-екстремалів. Характерним для горграйндерів є використання поряд зі звіриним утробним гроулінгом зрушеного на одну октаву нижче другого вокалу (прикладом може бути той самий Carcass: лютий гарчання гітариста Білла Стіра укупі з хрипкими вигуками колишнього панка Джеффа Волкера), а також до краю патологічні тексти, багаті описами всіляких збочень, які чиняться як з живою людиною, так і з трупом. Для Carcass ця особливість характерна насамперед тому, що Джефф Волкер, у минулому студент-медик, і Білл Стір проводили багато часу в морзі та бачили все те, що згодом знайшло відображення (з певною часткою гумору і гротеску) в їхній музиці, а головним чином – у текстах пісень. Крім Carcass, до горграйнду належать: Abosranie Bogom, Amoebic Dysentery, Autophagia, Catasexual Urge Motivation, Death Infection і одна цікава банда зі складною для вимови назвою Paracoccidioidomicosisproctitissarcomucosis (це не жарт!)
3. Кіберграйнд – особлива форма грайндкору, в якій крім використання звичайних для стилю інструментів застосовуються комп’ютерні семпли, звуки, драм-машини тощо. Гурти – Agoraphobic Nosebleed, Ganglia, Prosthetic Cunt, Anally Aborted Fetus.
4. Індастріал-грайндкор – дуже схожий на кіберграйнд піджанр, що відрізняється від нього ще активнішим використанням елементів індастріалу. Визнаний лідер – гурт The Berzerker.

About Post Author

A6E0dmIh3f

noc@dd5.ovh

https://bestfm.fm

Happy

0 0 %

Sad

0 0 %

Excited

0 0 %

Sleepy

0 0 %

Angry

0 0 %

Surprise

0 0 %

The post Грайндкор – безглуздий і нещадний жанр appeared first on Best Music Facts.

Дронова музика (також відома як дронова музика, дрон-ембієнт dronescape, дронологія або, простіше кажучи, дрон) – це музичний стиль, заснований на мінімалізмі, що наголошує на використанні звуків і нот, а також на великих і повторюваних скупченнях, які називаються дронами. Порівняно з іншими жанрами або музичними стилями, він зазвичай характеризується довгими аудіопрограмами, які представляють відносно короткі гармонійні варіації у всіх доріжках. Один із музикантів, який винайшов його в шістдесяті роки, Ла Монте Янг, назвав його 2000 року “тривалою тональною гілкою мінімалізму”.

Одну з перших форм неетнічної дронової музики винайшов Ла Монте Янг у шістдесятих, а пізніше вона стала музичним жанром, пов’язаним з тими артистами, які тісно пов’язані з андеґраундною музикою, пост-роком і багатьма стилями, пов’язаними з експериментальною музикою. Дронова музика також використовується в інших жанрах, таких як, наприклад, музика, в якій часто використовуються “знайдені звуки”, мінімалістська музика, темна ембієнт, дрон-металічний дрон (також відомий як дрон-метал) і шум. Часто використовуючи електронні інструменти або електронно-оброблені акустичні інструменти, ці жанри та стилі мають тенденцію генерувати щільні та статичні гармонії, а також нерухоме та “зависле” відчуття часу. Хоча характеристики дронової музики легко розпізнати, культурний багаж і цілі музикантів, які його складають, відокремлені одна від одної.

Концепція дронової музики була коротко викладена в огляді:
“Музика дронів настільки далека від музики, що перестає існувати до того, як ти це усвідомлюєш. […] На початку було слово, і це слово було oooooommmmmmmmm. Бог був, імовірно, піонером дронової музики, і в цій музиці є щось релігійне … або, скоріше, духовне”.

Етнічна та духовна музика, як правило, статична або надзвичайно повільна, яка включає дронів, званих дроновою музикою, може бути наново відкрита в багатьох частинах світу: існують традиції музики волинки, зокрема шотландська; австралійська музика діджеріду; карнацька класична музика південно-індійської та індуської класичної музики (обидві зазвичай супроводжуються барабаном, музичним інструментом, здатним продукувати лише дрон); розширені звуки, що характеризують музичну традицію гагаку; традиційна органна вокалістика. Повторення нот, яке вважається емуляцією звуків волинок, охоплює значну кількість музичних жанрів і стилів.

Походження статичних і довгих нот, присутніх у прислів’ях класичних композицій, включає, наприклад, третю частину “П’ять маленьких п’єс для оркестру” Антона Веберна та повільні арії, що характеризують деякі європейські народні традиції, з яких напряму випливає сучасна популярна музика та електронна музика.

About Post Author

A6E0dmIh3f

noc@dd5.ovh

https://bestfm.fm

Happy

0 0 %

Sad

0 0 %

Excited

0 0 %

Sleepy

0 0 %

Angry

0 0 %

Surprise

0 0 %

The post Дронова музика appeared first on Best Music Facts.

Мат-метал (англ. math metal – математичний метал) – підстиль хеві-металу, якому характерні складні побудови композицій, атональність, застосування нестандартних музичних розмірів. Як правило, з’являються ритмічні збивки, коли сильна частка навмисне переноситься на слабку шляхом урізання або подовження фрази разом зі збільшенням/зменшенням розмірності для одного з інструментів у будь-якому одному такті потрібної фрази. Складні структури, велика кількість поліритмії, нестандартні гармонії, зміщення акцентів, нестандартні розміри тактів – це основа мат-металу як такого. Крім того, мат-метал зберігає риси, схожі з грув-металом, де робиться акцент на ритм-гітару та ударні в ритмі 4/4.

Основою композицій у мат-метале є поліритмічна, атональна, низька за звучанням ритм-партія, яку виконують у сильно зниженому ладі (часто на октаву нижче за стандартний лад), тому для виконання використовують здебільшого восьмиструнні та семиструнні електрогітари. Можуть зустрічатися соло і фонові ембієнт партії. Бас партія не обов’язкова, і може бути відсутня через те, що здебільшого вона повторює партію ритм гітари, яка грає в тому ж звуковому діапазоні. Вокал присутній не завжди, в основному це харш, іноді зустрічається чистий вокал. В ударній партії, як правило, крім основного ритмічного малюнка, постійно спостерігається виділення сильної (іноді слабкої) частки такту в розмірі 4/4.

У музичному плані жанр мат-метал ввібрав у себе основні риси грув-металу, мат-року, прогресивного металу, джазу і треш-металу. Зачатки мат-металу можна почути в композиціях польського гурту Kobong.

Першим гуртом, який почав грати в цьому жанрі, і заклав його основу, є шведський гурт Meshuggah. Поєднавши авангардний треш-метал, прогресив-метал зразка Tool, грув-метал з атональними соло і ритм партіями і великою кількістю поліритмії вони створили свій унікальний напрямок, який згодом став називатися мат-металом, і значно пізніше був підхоплений іншими виконавцями та популяризований до того ступеню, в якому перебуває зараз. Нині жанр взаємодіє з течією Djent, яка вбирає в себе різні жанри, і в чистому вигляді зустрічається дуже рідко.

About Post Author

A6E0dmIh3f

noc@dd5.ovh

https://bestfm.fm

Happy

0 0 %

Sad

0 0 %

Excited

0 0 %

Sleepy

0 0 %

Angry

0 0 %

Surprise

0 0 %

The post Мат-метал appeared first on Best Music Facts.