Що таке блюз?

Read Time:3 Minute, 6 Second

Двадцяте століття в історії людства заведено вважати “століттям науково-технічного прогресу”, проте це означає не тільки розумовий, а й також моральний і культурний рух уперед. Суспільна свідомість упродовж століття настільки швидко змінювалася, що в мистецтві і, особливо, в музиці з’являлося і формувалося безліч нових напрямів, серед яких особливо слід виділити електронну, хіп-хоп, рок-музику, джаз і, без сумніву, блюз – лаконічний музичний жанр, здатний у будь-якій людині розбудити сильні емоції та почуття. Зародившись у дискримінаційних негритянських гетто, він огорнув своїм звучанням спочатку афроамериканців і значну частину білого населення Америки, а незабаром стрімко поширився по всьому світу.

Блюз – цим англійським словом, яке перекладається як меланхолія і нудьга, названо вельми популярний музичний жанр, що має яскраві характерні особливості. Поезія блюзу, його гармонія, мелодика і ритм – усе відображало емоційно-психологічний стан людини, що виникав у неї від сильних душевних переживань. Від самого початку чуттєві тексти блюзових класичних композицій, що описують важке життя афроамериканського населення і проблеми, які виникають на шляху темношкірої людини, зазвичай мали своєрідну не симетричну, трирядкову форму, яку можна відобразити у формулі: ААВ. У першому рядку тексту, де розповідь ведеться від першої особи, змальовували обставини, в яких перебуває персонаж, а потім її повторенням виникла ситуація, яка більш нагніталася. В останньому, третьому рядку підбивався підсумок вищесказаного або пояснювався душевний стан героя.

Крім цього для заснованої на імпровізації музичної складової блюзу теж існувала низка конкретних правил. Побудована за принципом “питання – відповідь”, вона спиралася на мінорну пентатоніку або ж на натуральний мажор, але зі зниженими третім, п’ятим і сьомим ступенями. Схема блюзової гармонії доволі проста, адже містила в собі тільки основні функції: тоніку, субдомінанту і домінанту – перший, четвертий і п’ятий ступені ладу.

Класична блюзова акордова послідовність, що зазвичай складається з дванадцяти тактів, читалася так: T-T-T-T-T-S-S-T-T-T-D-D-T-T, де T – це тоніка, S – субдомінанта, D – домінанта. Іноді, щоб розфарбувати закінчення куплета інтригуючим незакінченим звучанням, виконавець наприкінці квадрата міняв акорд тоніки на домінанту.

Музичний розмір у блюзових композиціях чотиридольний (4/4), але зазвичай акомпанемент виконувався тріольною пульсацією з пропущеною другою долею.

“Every Day I Have the Blues” – пісня, записана Бі Бі Кінгом 1955 року, сьогодні визнана зразком блюзової музики. Як найкраща композиція вона удостоїлася увійти в десятку чарту R&B, а згодом за історичну значущість була нагороджена залом слави премії “Греммі”.

“Ride Em On Down” – популярна композиція знаменитої британської рок-групи “The Rolling Stones”. Пісня, написана американським гітаристом Едвардом Тейлором, увійшла до випущеного 2016 року альбому “Blue and Lonesome”, який повністю складався з блюзових композицій.

“Layla” – цю красиву і зворушливу пісню про кохання, що поєднує в собі елементи блюзу і року, написали музиканти блюзового рок-гурту “Derek and the Dominos” Ерік Клептон і Джим Гордон наприкінці шістдесятих років. Спочатку зазнавши невдачі, композиція згодом заслужила велику любов і сьогодні користується величезною популярністю.

“Fire On The Floor” – ця лірична композиція провідної блюзової співачки сучасності Бет Гарт, з восьмого однойменного соло-альбому, записана 2016 року. У пісні з глибоким почуттям розповідається про болісне, спопеляюче кохання.

“Lie To Me” – пісня з однойменного дебютного альбому, що вийшов на початку 1997 року молодого блюзмена Джонні Ленга. Критики і слухачі були вражені, коли дізналися, що талановитому співаку з чарівним голосом лише шістнадцять років.

Історія блюзу
Сполучені Штати Америки на рубежі дев’ятнадцятого і двадцятого століть. Уже в той час ця країна вважалася однією з найбільш розвинених світових держав. Однак не все так добре і гладко було в цій державі, і тому причиною була расова дискримінація, яка принижувала мільйонне афроамериканське населення. Рабська праця, мізерний заробіток, боротьба за виживання, безправ’я і суди Лінча за найменшу провину – все це супроводжувало відкинутих білим суспільством темношкірих людей у їхньому невлаштованому житті. Свій душевний біль і відчай вони висловлювали в піснях, які були просякнуті сумом. Через такий емоційний настрій подібного роду сумні наспіви згодом стали називати сумним словом блюз.